Дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу, дитячий садок №25 "Дзвіночок"

 





Сторінка вчителя - логопеда"групи "Соняшник"

 

 

 

вчитель-логопед                              

освіта:вища

кваліфікаційна категорія  I

стаж роботи на посаді: 10 років

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток мовного дихання

                Правильне мовне дихання забезпечує нормальне  звукоутворювання, створює умови для підтримки нормальної гучності мови, чіткого дотримання пауз, збереження плавності мови і інтонаційної виразності.

         Такі недосконалості мовного дихання, як невміння раціонально використовувати видих, мова на вдиху, неповне поновлення запасу повітря та ін. негативно впливають на розвиток мови дітей, можуть бути обумовлені неправильним вихованням, недостатньою увагою дорослих до мовлення дітей. Малюки, що мають ослаблений вдих і видих, як правило, говорять тихо і вагаються в проголошенні довгих фраз. При нераціональному витрачанні повітря порушується плавність мови, оскільки діти на середині фрази змушені добирати повітря. Часто такі діти не договорюють слова і нерідко в кінці фрази вимовляють їх пошепки. Іноді, щоб закінчити довгу фразу, вони змушені говорити на вдиху, отчого мова стає нечіткою, судомної, з захлебиванія. Укорочений видих змушує говорити фрази в прискореному темпі, без дотримання логічних пауз.

         Приступаючи до розвитку у дитини мовного дихання, необхідно насамперед сформувати сильний плавний ротової видих. При цьому треба навчити дитину контролювати час видиху, витрачати повітря економно. Додатково у дитини розвивається здатність направляти повітряний струмінь в потрібному напрямку.

         Запам’ятайте параметри правильного ротового видиху:

– видиху передує сильний вдих через ніс – “набираємо повні груди повітря”;

– видих відбувається плавно, а не поштовхами;

– під час видиху губи складаються трубочкою, не слід стискати губи, надувати щоки;

– під час видиху повітря виходить через рот, не можна допускати виходу повітря через ніс (якщо дитина видихає через ніс, можна затиснути йому ніздрі, щоб він відчув, як повинен виходити повітря);

– видихати слід, поки не закінчиться повітря;

– під час співу або розмови не можна добирати повітря за допомогою частих коротких вдихів.

         Під часпроведенняігор, спрямованих на розвиток у дитинидихання, необхідномати на увазі, щодихальнівправишвидкостомлюютьдитини, навітьможутьвикликатизапаморочення. Тому такі ігри необхідно обмежувати за часом (можна використовувати пісочний годинник) і обов’язково чергувати з іншими вправами.