Сторінка вчителів - логопедів
Мова – це не лише найважливіше
знаряддя спілкування людей,
а й могутній засіб набуття знань.
Мовлення має принципове значення для розвитку мислення і діяльності дитини, будучи основою розвитку, вищим регулятором поведінки дитини.
Правильне мовлення – важлива передумова подальшого повноцінного розвитку дитини, її соціальної адаптації, а тому виявлення та виправлення мовленнєвих порушень є першочерговим завданням як педагога так і батьків.
Оскільки, успішність ранньої корекції мовних порушень у дітей дошкільного віку залежить значною мірою від рівня організації логопедичної допомоги, організації ефективного корекційно-освітнього процесу в нашому садочку приділяється велика увага.
Основними завданнями корекційно-розвивального навчання є зміцнення здоров'я дітей і фізичний розвиток дитини, забезпечення гнучкості та пластичності загальної системи педагогічних впливів згідно з мінливими можливостями дітей, індивідуалізація і диференціація педагогічних методів, прийомів і засобів стосовно кожного конкретного дошкільника, розвиток пізнавальних інтересів, пізнавальної активності в освоєнні навколишньої дійсності, формування емоційно-позитивного ставлення дітей до занять, розвиток дрібної моторики рук, розвиток регулюючої функції мови, мовного опосередкування діяльності та оволодіння комунікативно-мовними засобами спілкування.
Проведення всього комплексу корекційних заходів при організації логопедичної роботи потребує поєднання спеціальних занять щодо виправлення недоліків мовлення з виконанням спільних програмових вимог. Для цього в групах розроблено особливий режим дня, що відрізняється від звичайного. Передбачено спільне проведення вихователем і вчителем-логопедом бінарних занять, вчителем-логопедом - фронтальних, підгрупових та індивідуальних занять. Зміст навчального процесу забезпечується гнучким поєднанням як традиційних, так і нетрадиційних засобів розвитку: казкотерапії, психогімнастики, артикуляційної, пальчикової, дихальної гімнастик, різних видів масажу, музикотерапії, логоритміки тощо.
Поряд з цим у режим дня входить час для занять дітей-логопатів з практичним психологом, музичним керівником. У вечірній час виділяються години для роботи вихователя з підгрупами або окремими дітьми з корекції (розвитку) мовлення відповідно до завдань вчителя-логопеда.
Позитивна психологічна атмосфера в дитячому колективі зміцнює віру дітей з мовленнєвими порушеннями у власні можливості, дозволяє згладжувати негативні переживання, пов'язані з мовною неповноцінністю, формувати інтерес до занять.
Коли слід звертатись до логопеда:
якщо у дитини не з’явилось мовлення до 2 років або словник налічує не більше 10 слів;
коли дитина в 4 роки не вимовляє або неправильно вимовляє звуки;
коли дитина повторює перші звуки, склади багато разів (заїкається);
якщо дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.
Завдання вчителя - логопеда в дошкільному навчальному закладі:
усунення різних мовленнєвих порушень дітей;
створення єдиного корекційно - навчального простору;
пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів;
інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції мовленнєвих порушень;
створення предметно-розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.
Завдання логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку, що мають недоліки мовленнєвого розвитку:
розвиток рухливості органів артикуляційного аппарату;
розвиток фонематичних процесів;
розвиток дрібної моторики;
усунення вад звуковимови;
збагачення словникового запасу;
вдосконалення граматичної сторони мовлення;
підготовка до навчання грамоти.
Форми роботи:
фронтальні логопедичні заняття;
індивідуальні логопедичні заняття;
групова та індивідуальна робота з дітьми.
Форми взаємодії з батьками:
1. Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.
2. Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході , яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.
3. Поради логопеда в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку, які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.
4. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.
5. "Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між учасниками корекційного процесу.
Опубліковано:13.04.2020
ЮНІСЕФ та Міністерство освіти і науки України рекомендують кілька загальних порад для батьків
Для практичного використання розміщуємо матеріали корекційно-розвиткових занять, підготовлені вчителем-логопедом Грицай К. Я. комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Горохівської районної ради Волинської області.
Логопедія вдома
Формування правильної вимови у дітей – це складний процес. Дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми дошкільного віку велику увагу необхідно приділяти розвитку артикуляційної моторики, фонематичного слуху, просодичної сторони мовлення та розвитку дрібних м’язів рук. Розвиток цих сфер прямо веде до розвитку мовлення у дитини.
Артикуляційна моторика
Артикуляційна гімнастика – це комплекс вправ для органів мовленнєвого апарату: губ, язика, нижньої щелепи, дихання.
На початковому етапі підготовки артикуляційного апарату дитини до постановки звуків або ж для розвитку вміння правильно володіти своїм артикуляційним апаратом пропонуємо використовувати так звану лінгвістичну казку «Казку про Веселий Язичок».
Під час розповіді цієї казки дитина залюбки «включається» в роботу, адже тут присутній ігровий момент, а що найважливіше – в ході казки ви непомітно для малюка виконуєте разом з ним найпростіші артикуляційні вправи. Ці вправи і стануть для вашої дитини підготовчою артикуляційною гімнастикою.
Пропонуємо вашій увазі приклад казки про Веселого Язичка. Але ви також можете вигадати свою казку в залежності від вподобань дитини, але пам’ятайте, що основна мета такої казки – не розвиток сюжету, а підготовка артикуляційного апарату до правильної звуковимови. Також слідкуйте, щоб дитина повторювала всі рухи, про які ви розповідаєте та які їй показуєте.
Казка про Веселий Язичок
Жив собі Веселий Язичок у своєму чарівному будиночку (широко відрити рот, показати язик, порухати ним у роті). Ти, мабуть, здогадався, що цей будиночок – рот. Двері у будиночку то відкриваються, то закриваються. Ось так (по черзі відкривати і закривати ротик, ритмічно, в помірному темпі). Кожного дня Язичок виходить з будиночка на прогулянку (висунути язика). І от одного разу Язичок вийшов погрітись на сонечку, приліг він на ґанку (покласти широкий язик «лопаткою» на нижній губі). Раптом подув сильний вітер, Язичок здригнувся (зробити вузький язик «голочкою»), сховався в будиночок і зачинив за собою двері (забрати язик та закрити рот). Дуже полюбляв Язичок грати у футбол (по черзі впиратись кінчиком язика то в ліву, то в праву щоки), на барабані (стукати кінчиком язика в зуби д-д-д), гойдатись на гойдалці (відкрити рот, кінчиком язика по черзі тягнутись до носа, потім до підборіддя), їздити на конику («клацати» язиком, присмоктуючи та різко відриваючи його від піднебіння). А коли награється, Язичок йшов до свого будиночка відпочивати (знову забрати язик та закрити рот). Який слухняний у тебе Язичок!
Таку казку можна використовувати навіть з найменшими малюками, видозмінюючи її в залежності від вікових особливостей та індивідуальних вподобань кожної дитини.
Це лише один приклад з багатьох, як можна обіграти артикуляційну гімнастику. Пошийте разом з дитиною логопедичну іграшку, а за основу можна взяти ту іграшку, яка найбільше симпатизує вашій дитині, зробіть у іграшки рухливий язик, куди вставляється рука дорослого та грайте разом з дитиною, поруч з нею будьте і самі малим дитям, та пам’ятайте, що основна діяльність для дитини дошкільного віку – це гра.
Фонематичний слух
Фонематичний слух – це здатність дитини впізнавати та розрізняти мовленнєві звуки. Завдяки фонематичному сприйманню дитина здатна диференціювати (розрізняти) близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки рідної мови (С-З, Ш-Ж, Т-Д, Л-Р тощо). Відповідно порушення фонематичного сприймання призводить до відсутності навику диференціації, що спричиняє виникнення різних мовленнєвих порушень у дошкільному віці (відставання в поповненні словника, у формуванні граматичної будови мови і зв'язного мовлення), а також порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія) у школярів. Саме тому дуже важливо розвивати фонематичне сприймання у дітей з самого раннього віку.
Зокрема, у своїй роботі з дітьми дошкільного віку я використовую гру «Вгадай хто це?». Дітям за звуком потрібно відгадати тварину, назвати її та знайти у коробці відповідну фігурку, а записи звуків тварин використовую з цього посилання:
https://www.youtube.com/watch?v=Pg6yqiB2oE8&feature=youtu.be
Просодична сторона мовлення
Розвивати просодичну сторону мовлення у дітей допомагає такий метод роботи, як логоритміка. Логоритміка – комплекс вправ, які дитина виконує за допомогою музики і віршів. Це корекційна педагогіка, завдяки якій рухи супроводжуються звуком. Педагоги займаються нею з дітьми, щоб виправити мову за допомогою рухів і звукового супроводу. Ці вправи дуже корисні для дітей. Вони розвивають дихання, мову, слух, моторику, творчі здібності, а ще надзвичайно цікаві для дітей, а особливо дітей дошкільного віку.
Зокрема, чудові співанки для дітей дошкільного віку, які я використовую у своїй роботі, можна знайти за посиланням: https://www.youtube.com/channel/UCM70-FQJZjDKxSeuemTtdVQ
Розвиток дрібної моторики
Робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу, а саме у період дошкільного віку. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.
Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:
- Розминати пальцями пластилін, глину.
- Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.
- Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
- Стискати та розтискати кулачки.
- Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.
- Двома пальцями руки (вказівним та середнім) «ходити» по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
- Показувати окремо тільки по одному пальчику.
- Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
- Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.
- Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
- Нанизувати великі ґудзики на нитку.
- Зав’язувати вузлики на мотузці.
- Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки. Закручувати шурупи, гайки.
- Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
- Складання матрьошок.
- Малювання у повітрі.
- Ігри з піском, водою.
- Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
- Різати ножицями.
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити, повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. «Пальчикові ігри» начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході «пальчикових ігор» діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук та мовлення.
Пальчикові ігри, які я використовую у своїй роботі, можна знайти за посиланням:
https://www.youtube.com/channel/UCMhSZW_i8bcMxvGJPne3WHQ
Опубліковано:22.05.2020
Пальчикова гімнастика "У лісі"
У цьому відео діти навчаться цікавій і веселій пальчиковій гімнастиці. За допомогою пальчикової гімнастики розвивається дрібна моторика рук, яка не тільки сприятливо впливає на розвиток мови, а й готує дитину до письма.
Опубліковано:16.04.2020
Логопедичний тренажер "Що у мішку"
Дидактична гра для дітей 4 - 6 ти років. Мета гри - закріпити правильну вимову звука [Ш] у словах та реченнях, впізнавати зображення за тінню, тим самим розвиваючи зорове сприймання. Дитина промовляє речення, повільно, чітко, дорослий стежить за правильною вимовою звука [Ш]. Якщо малюк не встигає, скористайтеся кнопкою "пауза". Обов'язково похваліть маленького учня за старанність. Малюнки для гри www.freepik.com та www.subpng.com
Опубліковано:17.04.2020
Спінер-алфавіт. Круги Лулія
Найважливішою умовою вдосконалення мовної діяльності дошкільнят є створення емоційно сприятливого мовного середовища. А найкращий спосіб це зробити - запропонувати малечі цікаву гру.
Пропонуємо нову захопливу ігрову розробку від "Всеосвіти" - Спінер-алфавіт у формі кругів Лулії.
На кожному диску розміщені ілюстрації об'єктів з назвами, які містять певну літеру. Малеча з'єднує круги один з одним та шляхом гри вивчає українську абетку.
Розробка безкоштовна та чекає ваших завантажень, а ми - ваших відгуків!
Опубліковано:21.04.2020
Вивчаємо прийменники.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1137952689881337&set=pcb.226682265071946&type=3&theater
Опубліковано:22.04.2020
Інтерактивні завдання з грамоти для дітей старшого дошкільного віку.
Цікаві завдання на заняття з грамоти на тему: "Склад. Поділ слів на склади. Сладова свтруктура слова." Мета: ознайомити дітей з довгими та короткими словами, вчити поділу слів на склади з орієнтацією на голосні звуки або за допомогою оплесків. При поділі слів на склади на слайдах зникає частина слова і одночасно з'являється написаний склад, вправляти дітей у визначенні кількості складів у словах.
Опубліковано:23.04.2020
Відео "По дорозі жук, жук..." (автоматизація звука Ж у прямих та обернених складах)
Автоматизація звука Ж у прямих та обернених складах.Вчити дітей уважно слухати мелодію, розглядати малюнки до неї, самостійно підспівувати, повторювати за жуками рухи. Розвивати мовлення, пам'ять, увагу, відчуття ритму. Автор вчитель-логопед Дем'янчук Ірина Юріївна.
Переглянути відео можна за посиланням https://youtu.be/7kzMIDF2b6sабо скачати "Сайт для логопедів" https://irina-logo.at.ua Меню - Каталог файлів - розділ "Звук Ж" Можна проводити як фізхвилинку в молодших класах НУШ.
Опубліковано:29.04.2020
Вчимося вимовляти звук Ш
Підібраний та систематизований матеріал для автоматизації звука Ш в мовленні дитини - артикуляційні вправи, лексичний матеріал, словесні ігри. Автор вчитель-логопед Дем'янчук Ірина Юріївна. Джерело "Сайт для логопедів" https://irina-logo.at.ua Меню - Каталог файлів - розділ "Звук Ш"
https://vseosvita.ua/library/vcimosa-vimovlati-zvuk-s-260134.html
Артикуляційні вправи, лексичний матеріал та словесні вправи на звуки С, Ц
Підібраний та систематизований матеріал для автоматизації звуків С, Ц в мовленні дитини - артикуляційні вправи, лексичний матеріал, словесні ігри, "Казка про загублений звук [С]" Автор вчитель-логопед Дем'янчук Ірина Юріївна. Джерело "Сайт для логопедів" https://irina-logo.at.ua Меню - Каталог файлів - розділ "Звук С"
https://vseosvita.ua/library/vcimosa-vimovlati-zvuk-s-260106.html
https://vseosvita.ua/library/vcimosa-vimovlati-zvuk-c-260177.html
Опубліковано:04.05.2020
Артикуляційна гімнастика для хлопчиків
Добірка динамічних артикуляційних вправ допоможе Вашій дитині розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, що, в свою чергу, допоможе навчитися говорити чисто і правильно.
Опубліковано:05.05.2020
Відео "Гра-емпатія Бджілка" (автоматизація шиплячих звуків в ігровій формі)
Танцюємо та співаємо - про шиплячі звуки не забуваємо. Автоматизація шиплячих звуків в ігровій формі. Розвиток відчуття ритму, творчої уяви у дітей. Автор вчитель-логопед Дем'янчук Ірина Юріївна. Джерело "Сайт для логопедів" https://irina-logo.at.ua Меню - Каталог файлів - розділ "Звук Ж"
